змовляти

змовляти
-я́ю, -я́єш, недок., змо́вити, -влю, -виш; мн. змо́влять; док., перех.
1) також без додатка, заст.Справляти заручини.
2) тільки док., розм. Промовити, сказати.
3) також без додатка, розм., етн. Те саме, що замовляти 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "змовляти" в других словарях:

  • змовляти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • єднати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) рідко. Скріплювати щось яким небудь способом. 2) Встановлювати сполучення, зв язок із чим небудь, між чим небудь. || Встановлювати спілкування між ким , чим небудь за допомогою засобів зв язку. 3) Створювати між ким… …   Український тлумачний словник

  • змовити — див. змовляти …   Український тлумачний словник

  • змовляння — я, с. Дія за знач. змовляти 1) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»