- змовляти
- -я́ю, -я́єш, недок., змо́вити, -влю, -виш; мн. змо́влять; док., перех.1) також без додатка, заст.Справляти заручини.2) тільки док., розм. Промовити, сказати.3) також без додатка, розм., етн. Те саме, що замовляти 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.